Перелік деяких фондів Галузевого Державного Архіву СБУ (початок)

[tash_v]

1 квітня 1994 року на базі архівних фондів Служба Безпеки України був створений Галузевий Державний архів Служби безпеки України (ГДА СБУ).
Це відкритий архів і громадяни України мають змогу звернутися до нього у пошуках тієї чи іншої інформації щодо нормативно-правових, розпорядчих та інформаційно-аналітичних документів органів держбезпеки СССР та УРСР, статистичних зведень про результати роботи цих органів та інших матеріалів, пов'язаних з іхньою роботою.
Що ж знаходиться у цьому архіві та до яких фондів треба звертатися у пошуках потрібної інформації?
Для часткової відповіді на ці питання скористаємося науково-довідковим виданням "Галузевий державний архів СБУ: Путівник / ГДА СБУ" під рецензією Я. Калакури та О. Рубльова (автори-упорядники: В. Даниленко (відп. упоряд.), О. Іщук, С. Кокін, О. Лошицький, Вл. Сут).
Цей довідник був опублікований у 2009 році і хоча він не є повним, але дозволяє отримати уявлення хоча б про деякі фонди ГДА СБУ.
Для зручності впорядкуємо його дані за номерами фондів і у зв'язку з досить великим об'ємом переліку поділимо його на три частини.

Частину першу дивіться нижче...

Фонд	Датування	Найменування фонду	Кількість одиниць постійного зберігання (справ/томів)
1	1943-1991	2-ге Управління МГБ-КГБ УРСР	2126
- директиви, вказівки, орієнтування НКГБ-КГБ СРСР і УРСР, адресовані підпорядкованим органам держбезпеки з питань організації контррозвідувальної роботи (1943-1955 рр.); - доповідні записки, спецповідомлення про результати роботи МГБ-КГБ УРСР і обласних управлінь держбезпеки, про оперативну обстановку в районах їхнього контррозвідувального обслуговування; - документи нарад керівників і оперативних працівників 2-го Управління КГБ УРСР і других відділів обласних управлінь КГБ з питань службової діяльності; - контрольно-наглядові справи щодо стану оперативної роботи УКГБ областей по лінії 2-го Управління КГБ УРСР; - контрольно-наглядові справи щодо найбільш важливих об’єктів оперативної заінтересованості 2-го Управління КГБ УРСР; - довідки про оперативні контингенти, осіб, підозрюваних у проведенні ворожої діяльності, про спецслужби закордонних держав і методи їх розвідувально-підривної діяльності; - документи щодо припинення розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб; - документи щодо оперативної діяльності по проникненню до іноземних розвідцентрів; - документи контррозвідувального захисту науково-економічного комплексу і транспорту; - документи контррозвідувального вивчення виїзду радянських громадян за кордон; - справи стосовно розшуку особливо небезпечних злочинців, нацистських каральних органів; - документи розслідування надзвичайних подій.
2	1940-1965	Управління боротьби з бандитизмом МВД, Управління 2-Н та 4-те Управління МГБ-КГБ УРСР	2802
1. Документи про оперативну обстановку в Україні після Другої світової війни: - директиви, вказівки, орієнтування МГБ СРСР, адресовані МГБ УРСР, з питань організації боротьби з ОУН та УПА; - спецповідомлення, доповідні записки, поточна звітність МГБ УРСР до ЦК КП(б)У та РМ УРСР про обстановку в республіці, результати роботи по лінії Управління 2-Н. 4. Документи, які характеризують структуру, склад, тактику дій формувань ОУН та УПА, їх діяльність у західних областях УРСР: - доповідні записки, спецповідомлення обласних управлінь у МГБ УРСР держбезпеки про результати роботи, проведені оперативні заходи та військові операції проти ОУН та УПА; - щоденні, щомісячні, щоквартальні та щорічні звіти обласних управлінь НКГБ-МГБ-КГБ про боротьбу з українським визвольним рухом у 1944 - 1954 рр. (Волинська, Дрогобицька, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області); - трофейні документи-інструкції, протоколи нарад керівників ОУН, накази командування УПА, а також зізнання захоплених органами держбезпеки оунівських функціонерів про діяльність ОУН та УПА; - оперативні розробки членів Центрального та регіональних проводів ОУН; - матеріали радіоігор органів МГБ із закордонними центрами ОУН; - повідомлення про захоплення або ліквідацію ватажків підпілля; - документи про переселення членів сімей учасників підпілля; - списки учасників підпілля; - списки бійців винищувальних батальйонів, які загинули в боях з ОУН та УПА; - списки викритої агентури німецько-фашистських спецорганів; - матеріали про реагування населення на важливі внутрішньополітичні та міжнародні події.
3	1935-1959	5-те Управління МГБ-КГБ УРСР	225
- справи з документами про оперативну перевірку, розробку і розслідування стосовно осіб, причетних до зради радянських підпільних організацій, які діяли на тимчасово окупованій німецько-фашистськими загарбниками території України (1943-1948 рр.); - циркуляри і директивні настанови МГБ-КГБ СРСР і УРСР про роботу по лінії 5-го Управління (1946-1950 рр.); - спецповідомлення у вищі інстанції про стан роботи по лінії 5-го Управління МГБ-КГБ УРСР, про надзвичайні події на промислових підприємствах і транспорті, в сільському господарстві, їх розслідування; повідомлення про грубі порушення техніки безпеки, режиму охорони на підприємствах; - доповідні записки про стан контррозвідувальної роботи на оборонних і особливо важливих державних об’єктах на території України (1947-1959 рр.); - доповідні записки про терористичні прояви на території України, розшуку терористів, розслідування окремих терористичних проявів (1949-1950 рр.); - доповідні записки, інформаційні повідомлення, довідки про оперативну обстановку в Україні на селі у передвоєнні роки і після закінчення Другої світової війни; - документи нарад начальників 5-х підрозділів МГБ-КГБ УРСР і УМГБ-УКГБ областей про оперативно-службову діяльність (1951-1959 рр.); - справи оперативного листування щодо розслідування надзвичайних подій на території України в промисловості, на водному і повітряному транспорті, в сільському господарстві (1956-1959 рр.); - справи з матеріалами листування МГБ УРСР про боротьбу з «антирадянськими елементами» в середовищі церковників і сектантів (1948-1951 рр.); - протоколи оперативних нарад керівників відділів УМГБ про підсумки оперативно-розшукової роботи, що проводились у Києві, Львові, Одесі та Харкові, а також доповідні записки про результати роботи 7-го Управління МГБ УРСР (1951-1953 рр.); - доповідні записки і спеціальні повідомлення про забезпечення державної таємниці (1947-1949 рр.).
4	1944-1991	7-ме Управління МГБ-КГБ УРСР	126
- огляди та збірники з прикладами організації постів візуального спостереження та ідентифікації осіб (1952-1956 рр.); - особові картки грошового забезпечення співробітників сьомих підрозділів (1944-1987 рр.); - річні плани та звіти про роботу 7-го Управління КГБ УРСР (1989-1991 рр.).
5	1919-1991	Кримінальні справи на нереабілітованих осіб	12502/14804
- кримінальні справи за 1919-1991 рр. на осіб, які проходили службу в царській поліції, карателів денікінської армії, повстанців, шпигунів, а також нереабілітованих учасників повстанського руху 1918-1923 рр. і діячів ОУН і УПА. - справа на осіб, які навчалися в німецьких спеціальних закладах (розвідувальних, контррозвідувальних, поліцейських, військових); - справа на співробітників та агентуру розвідувальних і контррозвідувальних органів нацистської Німеччини; - справа на осіб, котрі працювали в німецьких окупаційних адміністративних органах; - справа на осіб, що проходили службу в німецьких охоронних органах (жандармерія, поліція, комендатура й інші); - справа на осіб, які проходили службу в армійських частинах нацистської Німеччини та її союзників, у національних легіонах; - справа на осіб, засуджених за зраду Батьківщини, шпигунство, диверсії, шкідництво, саботаж, терористичні акти, злочини проти людства та людяності, каральні акції щодо мирного населення, вбивства, мордування громадян і пособництво в цьому фашистським окупантам, збройні вторгнення на територію України, організацію збройних формувань, розбої, грабежі й інші насильства; - справа на керівників та учасників національно-визвольного повстанського руху в Україні в 1918-1923 рр.: Федора Артеменка (Орлика), Мефодія Голика (Залізняка), Овсія Гончара, Семена Гризла, Івана Грисюка (Гайового), Андрія Гулого-Гуленка, Дениса Гупала, Петра Дерещука, Семена Заболотного, Ларіона Завгороднього, Андрія Левченка, Йосипа Пшонника, Семена Харченка (Хмару), Марка Шляхового, Маркіяна Усатого (Головка); - справа на діячів ОУН і УПА: Ярослава Зілинського, Федора Воробця, Миколу Гайдука, Артемізію Галицьку, Катерину Зарицьку, Олександра Луцького, Юліана Матвіїва, Василя Охрімовича, Миколу Павловича, Любомира Полюги Омеляна Польового, Григорія Пришляка, Євгена Пришляка, Юрія Стельмащука, Володимира Чавяка, Степана Янішевського та ін.
6	1919-1991	Кримінальні справи на реабілітованих осіб	12802/21061
- справа уряду УНР, 1921 р. - слідчі документи, протоколи допитів державних діячів УНР Всеволода Голубовича, Івана Лизанівського, стенографічні звіти судових засідань, обвинувальні висновки; - кримінальні справи на керівників та учасників повстанського руху в Україні 1918–1923 рр.: Центрального українського повстанського комітету (Цупкому) – Івана Чепилка, Федора Наконечного (Дністрова), Спиридона Махиню, Івана Андруха (Авраменка), Григорія Чупринку; Козачої ради Правобережної України – Павла Гайдученка, Миколу Лозовика, Михайла Симака, Івана Шемулянка, Тихона Бесарабенка; Восьмого повстанського району військ УНР – Миколу Якубовича, Івана Трейка; анархістів – Лева Зіньковського-Задова, Петра Рибіна, дружину й доньку Нестора Махна; - справа на учасників Другого зимового походу військ УНР (листопад 1921 р.), розстріляних під м. Базар Житомирської області, та справа 1929 р. на начальника партизанського повстанського штабу з підготовки загального антибільшовицького повстання в Україні Юрія Тютюнника; - справа на «Київський обласний центр дії», 1924 р. (Микола Василенко та ін.); - «Шахтинська справа», 1928 р.; - справа на «Спілку визволення України», 1929-1930 рр. (Сергій Єфремов, Андрій Ніковський, Володимир Чехівський, Людмила Старицька-Черняхівська та ін.); - справа на «Український національний центр», 1930-1931 рр. (Всеволод Голубович, Микола Левитський, Іван Лизанівський, Василь Мазуренко, Матвій Яворський та ін.); - справа на Всесоюзну військово-офіцерську організацію «Весна», 1930-1931 рр. (Костянтин Гаєвський, Євген Гамченко, Григорій Іванов, Микола Мінін, Лев Какурін, Михайло Лебедєв, Володимир Ольдерогге, Володимир Ржечицький та ін.); - справа на «Український інженерний центр», 1930-1931 рр.; - справа на «Контрреволюційну шкідницьку організацію в сільському господарстві України», 1930 р.; - справа на «Союз визволення робітників і селян», 1930 р.; - справа на «Трудову селянську партію», 1931 р.; - справа на «Українську військову організацію», 1932-1933 рр.; - справа на «Польську організацію військову», 1932-1934 рр.; - справа на «Шкідницьку, диверсійну і повстанську організацію в системі тресту «Донбас-антрацит», 1933 р.; - справа на «Контрреволюційну троцькістську організацію на Україні», 1934-1935 рр.; - справа про «Військово-фашистську змову в Червоній Армії», 1937 р. (М.П. Амелін, П.Ю. Княгницький, Д.А. Шмідт та ін.); - справи на діячів науки Катерину Грушевську, Наталю Мірзу-Авакянц, Михайла Кравчука; - справи на літераторів Миколу Зерова, Євгена Плужника, Миколу Куліша та ін.; - справи на вчительку Олександру Радченко і селянина Нестора Білоуса, партійного функціонера Дмитра Заволоку, фотографа Миколу Боканя, студента Григорія Бурика, які залишили яскраві свідчення про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні; - справа на учасників Київського проводу ОУН за 1947-1948 рр.; - справи на провідників, ідеологів, зв’язкових УПА та їхніх рідних - Дмитра Вітовського, Василя Галасу, Галину Голояд, Григорія Голяша, Володимира Горбового, Дарію Гусяк, Галину Дидик, Петра Дужого, Миколу Дужого, Ольгу Ільків, Степана Коваля, Уляну Крюченко, Василя Кука, Василя Левковича, Кирила Осьмака, Володимира Порендовського, Марію Савчин, Тимоша Семчишина, Володимира Стельмащука, Михайла Степаняка, Людмилу Фою, Наталію Шухевич, Юрія Шухевича; - справи на репресованих із політичних мотивів «шістдесятників», дисидентів, правозахисників: Олеся Бердника, Семена Глузмана, Івана Дзюбу, Івана Кандиби, Юрія Литвина, Василя Лісового, Левка Лук’яненка, Анатолія Лупиноса, Валерія Марченка, Оксану Мешко, Валентина Мороза, Василя Овсієнка, Леоніда Плюща, Євгена Пронюка, Раїсу Руденко, Євгена Сверстюка, Івана Світличного, Надію Світличну, Олександра Сергієнка, Гелія Снєгірьова, Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола, Данила Шумука та ін.; - справи на репресованих священнослужителів УАПЦ - архієпископа Харківського і Слобожанського Олександра Ярещенка, протоієрея Володимира Рогальського; - справи на репресованих священнослужителів УГКЦ - митрополита Йосипа Сліпого, єпископів Івана Лятишевського, Григорія Хомишина, Миколая Чарнецького; - справи на українських політичних емігрантів Августина Волошина, Миколу Галагана, Валентина Садовського, Івана Фещенка-Чопівського, Мар’яна Тумира.
7	1945-1991	Слідча частина МГБ та Слідчий відділ КГБ УРСР	108
- документи про розшук і встановлення свідків звинувачень для Нюрнберзького міжнародного судового процесу проти головних нацистських військових злочинців (1945 р.); - документи про підготовку та проведення відкритого судового процесу в Києві над нацистськими військовими злочинцями (1946 р.); - документи про діяльність ОУН і УПА в західних областях України (довідки у справах заарештованих, протоколи допитів, доповідні записки про проведення судових процесів) (1946-1949 рр.); - документи про перевірку стану слідчої роботи управлінь НКГБ західних областей України (1948 р.); - директиви МГБ УРСР (1949 р.); - копії протоколів допитів та листування стосовно заарештованих емісарів закордонних центрів ОУН (1951-1953 рр.); - листування за кримінальними справами стосовно визначних радянських державних і партійних діячів, а також відомих письменників (1953-1959 рр.); - листування органів держбезпеки з партійними та урядовими органами, відомствами та громадськими організаціями у справах нацистських військових злочинців (1966-1970 рр.); - списки німецьких військових та нацистських злочинців, що проживають у ФРН (складені на підставі «Коричневої книги», виданої у НДР 1965 р.), картки на нацистських військових злочинців, складені слідчими КГБ при РМ УРСР; - документи перевірки за листами Міністра внутрішніх справ УРСР генерал-полковника І. Головченка від 1973 р. (1972-1973 рр.); - документи організації «Міжнародна амністія» (1974 р.); - листування у справі дисидента В. Марченка (1973 р.); - копії матеріалів документування масового знищення німецькими окупантами радянських громадян в урочищі Бабин Яр м. Києва у 1941-1943 рр. (1980 р.); - документи з питань забезпечення слідчих підрозділів спеціальною технікою (1981-1985 рр.); - листування за порушеними кримінальними справами щодо військових злочинців, розкрадачів державної власності, скоєння контрабанди тощо (1985-1986 рр.); - пропозиції, заяви, скарги громадян та документальні матеріали про їх перевірку та вирішення (1986-1991 рр.); - журнали реєстрації заяв, скарг, листів, вхідної та вихідної документації (1986-1990 рр.); - річний план роботи та звіт про роботу Слідчого відділу КГБ УРСР (1987 р.); - реєстраційно-контрольний журнал обліку та розгляду пропозицій, заяв і скарг (1991 р.); - журнал обліку надходження та видачі в користування печаток і штампів (1986-1991 рр.).
8	1936-1991	Відділ кадрів та Управління кадрів КГБ УРСР	775
- списки обліку за абеткою співробітників НКВД УРСР, що закінчили Київську, Харківську та Московську школи НКВД СРСР у 1936-1942 рр.; - робочі списки особового складу з переміщеннями у період Другої світової війни УНКГБ областей УРСР (1941-1945 рр.); - списки особового складу центрального апарату НКГБ УРСР (1941-1945 рр.); - звіти про особовий склад НКВД-УНКВД УРСР (1941 р.); - списки та листування стосовно співробітників центрального апарату НКГБ-НКВД та УНКГБ-УНКВД УРСР, а також офіцерів запасу НКВД, відряджених для роботи до особливих відділів НКВД (1941 р.); - штатні розстановки НКГБ УРСР, апаратів обласних, міських і районних підрозділів, затверджені 12 квітня 1941 р.; - статистичні звіти про якісний та кількісний склад органів МГБ у 1944-1945 рр.; - структурні схеми органів МГБ УРСР станом на 1946 р.; - персональні списки робітників МГБ УРСР, що обіймали посади номенклатури МГБ СРСР (1946-1952 рр.); - списки керівного складу МГБ-УМГБ УРСР та штатні розстановки особового складу МГБ УРСР (1946-1949 рр.); - штатні розстановки особового складу, зміни в штатах Управління 2-Н, управлінь МГБ областей (1947-1952 рр.); - списки співробітників органів держбезпеки УРСР, які загинули у ході бойових операцій зі збройними формуваннями ОУН та УПА, довідки про обставини загибелі деяких із них, довідки про діяльність формувань ОУН та УПА й окремих активних учасників підпілля; - біографічні довідки колишніх співробітників органів держбезпеки республіки, які брали участь у складних агентурнооперативних та бойових заходах підрозділів НКВД-НКГБ у період Другої світової війни 1941-1945 рр.; - довідка відділу кадрів МВД УРСР (листопад 1953 р.) «Про виконання рішень липневого Пленуму ЦК КПРС», «Про злочинні антипартійні та антидержавні дії Л. Берія у сфері кадрової реорганізації органів МВД»; - штатна розстановка керівного складу КГБ при РМ УРСР (1955 р.); - стенограма республіканської наради начальників особливих інспекцій Вищих курсів МГБ УРСР (1952 р.); - списки осіб, що прибули на керівну роботу до органів КГБ УРСР за рішенням ЦК КПРС та ЦК КП України (1956 р.); - списки співробітників органів держбезпеки, які загинули під час виконання службових обов’язків у боротьбі з озброєним підпіллям ОУН; - списки персонального обліку бойових втрат офіцерського складу КГБ при РМ УРСР (1966-1970 рр.); - списки співробітників органів МГБ-НКГБ УРСР, представлених до нагородження медалями «За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.» і «Партизану Великой Отечественной войны»; - описи, журнали обліку особових справ на співробітників НКГБ-НКВД УРСР, у тому числі УНКГБ-УНКВД УРСР; - статистична звітність про кадри органів КГБ при РМ УРСР та персональна звітність по апарату; - статистичні звіти по Центральному апарату МВД УРСР; - листування з ЦК КПУ та звіти про склад і змінюваність номенклатури робітників МГБ УРСР; - спецповідомлення й інші інформаційні матеріали про події в КГБ УРСР та УКГБ областей (1960-1980-ті рр.); - довідки, доповідні записки та інші документи про перевірку стану роботи з кадрами в органах КГБ УРСР, вказівки КГБ СРСР за цими питаннями (1984-1991 рр.); - накази КГБ СРСР з організаційно-штатних питань (1971-1991 рр.); - журнали обліку виданих наказів КГБ при РМ УРСР по особовому складу; - штатні розстановки КГБ УРСР та УКГБ УРСР (1957-1991 рр.); - річні статистичні звіти, аналітичні довідки, журнали обліку, повідомлення про якісний склад і рух кадрів, стан військової дисципліни й інші питання роботи з кадрами (1978-1991 рр.); - плани роботи Управління кадрів КГБ УРСР (1971-1991 рр.); - листування з інстанціями щодо всесоюзних переписів населення 1970, 1979 та 1989 рр.; - журнали із протоколами комісії КГБ при РМ УРСР про пільгове нарахування вислуги років учасникам збройної боротьби з підпіллям ОУН та УПА (1960-1971 рр.); - документи з питань організації роботи чекістського кабінету та історичного залу (1977-1983 рр.); - довідка Управління кадрів КГБ УРСР від 21 вересня 1990 р. «Про обстановку та процеси, які відбуваються у чекістських колективах УКГБ областей республіки. Щодо основних проблем кадрового забезпечення регіональних підрозділів КГБ УРСР в умовах прогресуючої соціально-політичної кризи»; - доповідь заступника Голови КГБ УРСР генерал-майора Пихтіна В.А. на робочій зустрічі керівників кадрових апаратів УКГБ західних областей УРСР 22 березня 1991 р. «Актуальні питання роботи з чекістськими кадрами у Західному регіоні республіки. Про проблеми кадрового забезпечення оперативних підрозділів УКГБ західних областей УРСР в умовах активізації діяльності в регіоні різноманітних суспільно-політичних організацій та загальної дестабілізації оперативної обстановки».
9	1921-1991	Нормативно-розпорядчі документи ЧК-КГБ	971
- накази і вказівки керівництва органів держбезпеки УРСР (з 1921 р.); - накази і вказівки керівництва органів держбезпеки СРСР (з 1934 р.); - протоколи засідань, доповіді та рішення колегії КГБ при РМ УРСР, КГБ УРСР (з 1961 р.); - доповідні, вказівки, огляди, орієнтування по лініях і напрямах оперативної діяльності, стосовно особового складу, по всьому комплексу забезпечення діяльності органів держбезпеки СРСР (з 1946 р.); - доповідні, вказівки, огляди, орієнтування по лініях і напрямах оперативної діяльності, стосовно особового складу, по всьому комплексу забезпечення діяльності органів держбезпеки УРСР (з 1945 р.).
10	1939-1991	10-й відділ КГБ УРСР	536
- директиви МГБ СРСР-УРСР (1939-1956 рр.); - листування про цінності, вилучені в арештованих (1940-1945 рр.); - документи з організаційних питань 1-го спецвідділу МВД УРСР (1944-1945 рр.); - листування про подання особових карток на осіб, які співробітничали з німецькими газетами у період окупації України (1941-1944 рр.); - директиви відділу «А» НКГБ УРСР (1946-1951 рр.); - протоколи оперативних нарад керівників відділів-відділень «А» МГБ союзних республік, МГБ-УМГБ УРСР (1945-1967 рр.); - відомості про виконання наказу МГБ СРСР від 20 жовтня 1948 р. № 00386 про виселення сімей членів ОУН і УПА; - доповідні записки відділів «А» УМГБ про виконання наказу МГБ СРСР від 28 листопада 1950 р. № 00565; - документи про організацію роботи в Обліково-архівному відділі КГБ УРСР та обліково-архівних підрозділах УКГБ областей республіки (1954-1988 рр.); - листування за оперативними матеріалами, виявленими на території Німеччини (1947-1951 рр.); - відомості про родини «українських націоналістів», які підлягали виселенню (1947-1950 рр.); - документи науково-технічної розробки архівних документальних матеріалів (1970-1986 рр.); - плани роботи 10-го відділу КГБ УРСР (1972-1983 рр.); - списки архівних справ і матеріалів, що мають оперативну та науково-історичну цінність (1981-1986 рр.); - довідки про матеріали, що мають оперативну й історичну цінність (1970-1983 рр.); - документи та листування про використання архівних матеріалів в оперативній, науковій та навчальній роботі, відкритій пресі (1987-1990 рр.); - документи про реабілітацію безпідставно репресованих у 1930-х - 1940-х і на початку 1950-х років радянських громадян (1989-1990 рр.); - документи про увічнення пам’яті жертв політичних репресій 1930-х - 1950-х років (1989-1991 рр.); - акти про знищення справ (переважно агентурних) на виконання наказів НКВД СРСР № 0065 (1944 р.), МВД СРСР № 181 (1953 р.), КГБ СРСР № 00511 (1954 р.), КГБ СРСР № 00150 (1990 р).
12	1918-1991	Особові справи колишніх співробітників органів держбезпеки	41202/118842
- особові справи на колишніх співробітників Центрального апарату ВУЧК-КГБ УРСР; - особові справи на колишніх співробітників УНКВД-УКГБ УРСР по Дрогобицькій і Львівській областях, м. Києву та столичній області; - документи про розслідування службових злочинів співробітників органів держбезпеки республіки. До складу особових справ на колишніх співробітників органів держбезпеки входять документи: - послужний список, анкета, автобіографія, зобов’язання про нерозголошення відомостей, що становлять державну таємницю, військова присяга, атестація, подання до звільнення; - матеріали вивчення кандидата на службу в органи держбезпеки; - документи, які характеризують військовослужбовця за час служби в органах держбезпеки; - архівно-довідкові матеріали; - особові справи на колишніх офіцерів (у тому числі запасу) Радянської Армії та флоту, прийнятих до органів держбезпеки; - документи спеціальної перевірки.