tash_v

Продовжуючи тему дипломатичних відносин країн, чиї зусилля були значущими для розвитку подій 1939 року, ми не можемо не звернутися до документів другої світової держави того часу - Франції.
Ще у 1939 році Міністерство закордонних справ Франції опублікувало так звану "Жовту книгу" з дипломатичними документами, що стосувалися перемовин з Німеччиною та іншими країнами напередодні Другої Світової війни.
Офіційна назва цієї книги "Дипломатичні документи, 1938-1939. Документи, що стосуються подій та переговорів, що передували відкриттю військових дій між Німеччиною, з одного боку, Польщею, Великою Британією та Францією, з іншого".
Відскановану копію цієї книги можна знайти на сайті "Цифрова бібліотека Gallica".
Скористаймося ж можливістю ознайомитися з подіями 1939 року з точки зору тогочасної французької дипломатії.
Подібно до попередніх переліків документів (С.Р.С.Р та Великобританії) розташуємо документи цього збірника у загальному хронологічному порядку та доповнимо короткий опис документів цього збірника деякими подробицями.
З огляду ж на те, що отриманий перелік документів достатньо довгий, розділимо його на п'ять частин.

Частина перша. Січень-квітень 1939 року...

Дата	Короткий опис	Номер документу у книзі
Січень 1939 р.
5.I	Повіренний у справах Франції у Берліні Х. де Монтбас до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. На початку 1939 року атмосфера Третього рейху не може бути краще описана, ніж термін "напруга". Німецький контроль над Чехословаччиною набирає обертів	36
12.I	Посол Франції у Варшаві Л. Ноєл до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Під час співбесіди, яку п. Бек мав у Баварії з п. Гітлером та п. фон Ріббентропом та за ініціативою Фюрера, було спеціально підтверджено, що необхідно підтримувати відносини добросусідства, започатковані Німецько-Польською Декларацією 1934 року	37
26.I	Витяг з виступу Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне у Палаті депутатів. Про підписання Французько-Німецької Декларації із взаємним визнанням відсутності між обома країнами жодного проблемного територіального питання	Додаток II
27.I	Посол Франції у Варшаві Л. Ноєл до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Французький посол запрошує відвідати Варшаву п. фон Ріббентропа під час відвідування останнього та інформує його про те, що Палата Депутатів привітала промову п. Бонне щодо франко-німецьких відносин	38
27.I	Посол Франції у Варшаві Л. Ноєл до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. П. фон Ріббентроп побоюється впливу СРСР на зовнішню політику Франції	39
27.I	Міністр Закордонних Справ Ж. Бонне до Посла Франції у Берліні Р. Кулондра. Міністр Закордонних Справ передає Послу Франції у Берліні уривок із свого виступу у Палаті Депутатів щодо франко-німецьких відносин	40
30.I	Посол Франції у Варшаві Л. Ноєл до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. У телеграмі своєму польському колезі після візиту до Польщі п. фон Ріббентроп висловив переконання, що "дружні відносини між двома державами в значній мірі були посилені їхніми перемовинами у Варшаві".	41
30.I	Посол Франції у Варшаві Л. Ноєл до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. П. Бек вказує французькому послові у Варшаві, що він повністю згоден з п. фон Ріббентропом з приводу необхідності та можливості вирішення нинішніх і майбутніх проблем між двома країнами у "дусі добросусідства", що лежить в основі пакту 1934 року	42
Лютий 1939 р.
04.II	Посол Франції у Варшаві Л. Ноєл до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Посол Франції у Варшаві вказує на те, що під час німецько-польських переговорів Польща відмовилася від створення "коридору через Коридор" та від надання екстратерриторіального статусу автобанові або залізниці через Коридор	43
04.II	Міністр Закордонних Справ Ж. Бонне до Посла Франції у Берліні Р. Кулондра. Міністр доручає Послу Франції у Берліні зробити демарш одночасно з тим, який повинен здійснити його британський колега з метою з'ясування намірів Уряду Німеччини щодо гарантії, що була надана Чехословаччині	44
07.II	Міністр Франції у Празі В. де Лакруа до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Розмова Міністра Франції у Празі В. де Лакруа та Міністра Закордонних Справ Чехословаччини М. Чвалковського щодо приватної розмови останнього з п. Гітлером про надання Німеччиною гарантій Чехословаччині згідно Мюнхенської угоди. П. Гітлер обумовив надання німецьких гарантій кількома умовами.	45
07.II	Посол Франції у Берліні Р. Кулондр до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Під час співбесіди з посолом Франції у Берліні п. фон Ріббентроп зазначив, що зовнішня політика Німеччини має дві мети: (1) боротися з більшовизмом за допомогою будь-яких засобів, (2) відновити свої колонії.	46
08.II	Вербальна нота з Посольства Франції у Берліні. Нагадуючи про умови Додатку 1 Мюнхенської угоди, Посол Франції у Берліні передає Міністерству Закордонних Справ Рейху вербальну ноту, в якій він запитує про точку зору німецького уряду на питання щодо міжнародної гарантії	47
18.II	Міністр Франції у Празі В. де Лакруа до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. В. де Лакруа перераховує десять умов, виконанню яких Німеччина буде підпорядковувати надання нею гарантії	48
23.II	Міністр Закордонних Справ Ж. Бонне до Посла Франції у Берліні Р. Кулондра. Ж. Бонне прохає Р. Кулондра ознайомити з результатом його демаршу	49
24.II	Посол Франції у Берліні Р. Кулондр до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Р. Кулондр повідомляє, що ще не отримав відповіді Міністерства Закордонних Справ Німеччини	50
Березень 1939 р.
02.III	Посол Франції у Берліні Р. Кулондр до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Німецька відповідь дає підстави вважати, що умови, викладені в Додатку I Мюнхенської угоди, не були виконані, питання про польські та угорські меншини в Чехословакії не було вирішено. Крім того, вважається само собою зрозумілим, що Центральна Європа більше не хвилює західні держави	51
10.III	Міністр Франції у Празі В. де Лакруа до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Перемовини, що тривалий час ведуться між чехами та словаками, призводять до кризи; Празький Уряд звільняє міністрів Словаччини, які є під екстреміськими впливами, та Прем'єр-Міністра Тісо. У той же час у Словаччині потрібно передбачити важливі запобіжні заходи з боку поліції	52
10.III	Міністр Франції у Празі В. де Лакруа до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Перші ознаки свідчать, що Празький Уряд контролює ситуацію. Він не вбачає ніякої реакції німецької сторони. Тим не менше, є чутки про концентрацію німецьких військ поблизу південних кордонів Моравії та Словаччини	53
11.III	Повіренний у справах Франції у Берліні Х. де Монтбас до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. П. Тісо звернувся за допомогою до Німецького Уряду. За інформацією Посольства останній розглядає "збройне посередництво". Німецька преса заявляє, що Німеччина взяла на себе зобов'язання підтримувати націоналістів у протистоянні Уряду Праги	54
13.III	Посол Франції у Берліні Р. Кулондр до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. 11 та 12 березня були помічені військові приготування та переміщення військ на территорії Німеччини. Все вказує на те, що Німеччина готова розпочати збройну кампанію проти Чехословаччини найближчим часом	55
13.III	Посол Франції у Берліні Р. Кулондр до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Отримання інформації від німецького посадовця, згідно з якою доля Чехословаччини вирішена. Те, що Німеччина хоче, це цілковита анексія Богемії та Моравії	56
13.III	Посол Франції у Берліні Р. Кулондр до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. У зв'язку з проявом сили з боку Рейху та ставленням німецької преси Посол Франції в Берліні пропонує зробити демарш до Вільгельмштрассе, який має базуватися на положеннях Мюнхенської угоди та Франко-Німецької декларації від 6 грудня	57
14.III	Міністр Франції у Празі В. де Лакруа до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Рейх надіслав ультиматум Празі	58
14.III	Міністр Франції у Празі В. де Лакруа до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Відкрите втручання Німеччини, здається, позбавило Празький Уряд наснаги. Очікується проголошення незалежності Словаччини	59
14.III	Міністр Франції у Празі В. де Лакруа до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Віденська радіостанція продовжує заяви про жорстоке поводження з німцями Чехословакії і натякає на "марксистський сюжет" у Празі; таким чином тактика Німеччини нагадує ту, яку вона використовувала на початку вересня 1938 р. і напередодні Аншлюсу	60
14.III	Міністр Франції у Празі В. де Лакруа до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Схоже, підтверджується те, що Німеччина наполягає на відставці кількох чеських міністрів та, можливо, всього Кабінету Міністрів	61
14.III	Посол Франції у Берліні Р. Кулондр до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Посол Франції в Берліні вказує на те, що під час візиту до цієї столиці п. Тісо отримано від німецьких лідерів обіцянку, що німецька дружелюбність буде поширена на незалежну Словаччину	62
14.III	Посол Франції у Берліні Р. Кулондр до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. З розмови Посла Великобританії та п. фон Вайцзеккера здається, що Німеччина вважає уряд Тісо єдиним законним урядом, а дії Празького Уряду проти нього суперечать конституції. Тим не менш, на думку сера Н. Хендерсона, Німеччина все ще не впевнена щодо поведінки, яка буде прийнята	63
14.III	Міністр Закордонних Справ Ж. Бонне до Посла Франції у Лондоні Ч. Корбіна та Посла Франції у Берліні Р. Кулондра. Міністр Закордонних Справ, нагадуючи про дух Мюнхенської угоди та посилаючись на Франко-Німецьку декларацію 6 грудня, доручає Послу Франції у Берліні виразити серйозну тривогу Французького Уряду п. фон Ріббентропу та запитати його, як сама Німеччина тлумачить дії Рейху в Словаччині	64
14.III	Посол Франції у Берліні Р. Кулондр до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. У той час, коли президент Гаха зустрічається з п. Гітлером, Посол Франції в Берліні підводить підсумки політичної ситуації. Словаччина нещодавно проголосила свою незалежність; німецька преса оголосила про "розпад" Чехословаччини. Вся справа була проведена Рейхом у відповідності до заздалегідь передбаченого плану та процедур, які вже довели свою користь під час Аншлюсу та у вересні 1938 р.	65
14.III	Посол Франції у Берліні Р. Кулондр до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Останні кілька місяців Німеччина повністю переглянула свою політику на Сході. Відразу після Мюнхенської угоди здавалося, що Німеччина хоче зберегти васальну чехословацьку державу як вихідну точку свого розширення на південний схід; згодом вона змінила своє рішення і перестала заперечувати проти плану встановлення польсько-угорського кордону у Карпатах	66
15.III	Посол Франції у Берліні Р. Кулондр до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Посол Франції у Берліні оголошує окупацію німецькою армією Богемії та Моравії і зазначає, що ці провінції будуть суто і просто анексовані Німеччиною. Між чеськими і німецькими міністрами немає переговорів у справжньому значенні цього слова. П. Гітлер обмежився оголошенням свого рішення чехам	67
15.III	Посол Франції у Берліні Р. Кулондр до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Посол Франції у Берліні вказує на те, що він повинен бути прийнятий п. фон Вайцзаккером. Він пропонує чітко закріпити ставлення французького уряду до ситуації, яку створив Німецький Уряд	68
15.III	Посол Німеччини у Парижі граф І. фон Вельчек до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Посол Німеччини у Парижі повідомляє Французькому Уряду текст угоди, укладеної в ніч з 14 на 15 березня між п. Гітлером та президентом Гаха, відповідно до якого Президент Чехословаччини передає частину свого народу до рук Фюрера. П. Вельчек також повідомляє, що після цієї домовленості німецькі війська перетнули чеський кордон 15 березня о 6 годині ранку, щоб відновити порядок	69
15.III	Посол Франції у Берліні Р. Кулондр до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. На зроблене Послом Франції у Берліні прохання роз'яснень, п. фон Вайцзеккер відповідає, що Чехословаччина перебуває у стані занепаду, що Німеччина повинна була втрутитися для захисту німецької меншини від загрози, і що, окрім того, була укладена угода між урядами Берліна та Праги. Відповідаючи про наміри Німеччини та можливого виведення німецьких військ, п. фон Вайцзеккер просто відсилає до тексту угоди, укладеної між п. Гітлером і п. Гахою	70
15.III	Міністр Франції у Празі В. де Лакруа до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. П. Гітлер та п. фон Ріббентроп повідомляють п. Гахі, що будуть найстрашніші репресії при наявності хоча б будь-якого опору проти входження німецьких військ	71
16.III	Міністр Закордонних Справ Ж. Бонне до Посла Франції у Лондоні Ч. Корбіна. Міністр Закордонних Справ просить Посла Франції у Лондоні звернути увагу Британського Уряду на необхідність офіційного протесту з боку Урядів Парижу та Лондону та узгодженого демаршу їх Послів у Берліні	72
16.III	Посол Франції у Берліні Р. Кулондр до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Посол Франції у Берліні виявляє типові елементи гітлерівської ментальності в умовах, що призвели до зникнення Чехословаччини: цинізм і підступність у задумі, таємність у підготовці, жорстокості у виконанні. Урок, який слід витягти з цього, полягає у тому, що бажання п. Гітлера безмежні, і марно намагатися успішно протидіяти будь-яким іншим аргументом, аніж силою	73
16.III	Консул Франції у Нюрнберзі п. Ардієт до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Гауляйтер Стрієхер публічно проголошує, що справа Праги є лише початком і що демократії приречені	74
16.III	Посол Франції у Варшаві Л. Ноєл до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. У Польщі анексія Чехословаччини розглядається як прелюдія до дій Рейху на Сході	75
17.III	Міністр Закордонних Справ Ж. Бонне до Посла Франції у Берліні Р. Кулондра. Посол Франції у Берліні отримує розпорядження передавати Міністру Закордонних Справ Німеччині ноту, в якій Французький Уряд зазначає, що не може визнати законність нової ситуації, яка була створена у Чехословаччині акцією Рейху	76
17.III	Посол Франції у Берліні Р. Кулондр до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. П. Кулондр розповідає про драматичні обставини, за яких п. Гаха був змушений підписати угоду, складену для нього п. Гітлером	77
18.III	Посол Франції у Берліні Р. Кулондр до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Посол Франції у Берліні передає протест Французького Уряду п. фон Вейцзакеру, якому важко погодитись з цим	78
18.III	Посол Франції у Берліні Р. Кулондр до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Недовіра Німецькому Уряду підтверджена численними джерелами	79
19.III	Посол Франції у Берліні Р. Кулондр до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Дещо більшим аніж новий поступ німецького впливу на схід є методи та заходи, до яких Рейх удавався, і що ознаменувало розрив з політикою розрядки, започаткованою у Мюнхені. Ми знаходимося в абсолютно новій ситуації. Придушивши Чехословаччину, уряд Німеччини відкинув замасковані до цього часу аннексиониські апетити. Де він зупиниться на цьому шляху, коли він накопив матеріальні сили та сп'янів від успіху? У будь-якому випадку, важливо максимально збільшити зусилля з реорганізації і продовжити індустріальну мобілізацію країни.	80
19.III	Міністр Закордонних Справ Ж. Бонне Послу Франції у Берліні Р. Кулондру. Міністр Закордонних Справ підтримує діяльність Посла Франції у Берліні, відхиляючи твердження п. фон Вайцзеккера про те, що п. Бонне оголосив п. фон Ріббентропу, що Чехословаччина більше не може бути об'єктом будь-якого обміну думками. Це твердження суперечить саме тому факту, що уряд Німеччини був об'єктом декількох демаршів з боку французького уряду щодо питання про гарантії чехословацьких кордонів	81
19.III	Повіренний у справах Франції у Москві Ж. Пайяра до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Протест Уряду Сполучених Штатів Америки до Уряду Німеччини проти анексії Чехословаччини; він бачить в ній нову небезпеку для миру	82
27.III	Консул Франції у Данцизі Г. де Турнель до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Уряд Німеччини проводить перемовини з Польським Урядом, спрямовані на повернення Данцига до Рейху, які, здається, не матимуть успіху	83
27.III	Консул Франції у Данцизі Г. де Турнель до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Цю новину підтверджує Уповноважений з Польщі	84
28.III	Повіренний у справах Франції у Берліні Х. де Монтбас до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Берлін зазначає, що він має на меті продовжувати врегулювання питання Данцига виключно дружніми способами у дусі Угоди 1934 року	85
30.III	Повіренний у справах Франції у Берліні К. де Во Сен-Сір до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Польські кола в Берліні розглядають ситуацію як дуже серйозну. Між Берліном та Варшавою, здається, ніяких перемовин у повному розумінні цього слова не було; на запити, зроблені п. фон Ріббентропом, що стосуються, зокрема, повернення Данцига до Рейху та встановлення автомобільного шляху та залізничної дороги позаштатного характеру у Коридорі, Польський Уряд відповів негативно. Неможливо виключити можливість путча у Данцизі	86
30.III	Посол Франції у Варшаві Л. Ноєл до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. П. фон Ріббентроп висловив Послу Польщі у Берліні побажання, щоб Польща узгоджувала свою політику стосовно СССР з Німеччиною	87
31.III	Міністр Закордонних Справ Ж. Бонне Послу Франції у Варшаві Л. Ноєлу. Французький Уряд схвалює заяву, яку пропонує Британський Уряд, і на умовах якої вони допоможуть Польському Уряду, якщо Польща, до завершення поточних консультацій, стане об'єктом нападу Рейху, який стане загрозою її незалежності	88
31.III	Промова Прем'єр-Міністра Великобританії Н. Чемберлена до Палати Громад. Заява з цього приводу, зроблена п. Чемберленом у Палаті Громад	89
Квітень 1939 р.
01.IV	Посол Франції у Варшаві Л. Ноєл до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Німецька загроза піднімає патріотизм польської нації	90
05.IV	Консул Франції у Данцизі Г. де Турнель до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Нацистські елементи Данціга підготували путч 29 березня. Буде важко зараз обмежити їхню діяльність. Більш того, нещодавня криза німецько-польських відносин лише посилила становище сум'яття, яке запанувало у вільному місті протягом декількох місяців.	91
05.IV	Повіренний у справах Франції у Берліні К. де Во Сен-Сір до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Берлін впевнений, що фюрер в будь-якому випадку вимагатиме повернення Данцигу до Рейху	92
06.IV	Повіренний у справах Франції у Берліні К. де Во Сен-Сір до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Одночасно із прагненням вирішити проблему Данцига "так чи інакше", п. Гітлер, мабуть, збирається почати наступ проти морального духу Франції та Британії та буде прагнути викликати розбрат між двома державами	93
07.IV	Посол Франції у Варшаві Л. Ноєл до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Німецька преса звинувачує Польщу в тому, що вона є супутник Великобританії в політиці агресії проти Німеччини	94
08.IV	Повіренний у справах Франції у Берліні К. де Во Сен-Сір до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. На запит п. фон Вайцзеккера щодо роз'яснень відносно польських військових заходів Посол Польщі у Берліні п. Ліпскі повідомив, що вони виправдані недавніми маневрами німецьких військ	95
10.IV	Повіренний у справах Франції у Берліні К. де Во Сен-Сір до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. У Берліні ще не прийшли до остаточного рішення, очікуючи на успіх маневру залякування	96
11.IV	Повіренний у справах Франції у Берліні К. де Во Сен-Сір до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Коливання німецької політики у Данцизькому конфлікті підкреслює той факт, що Рейх не має наміру вдаватися до конфлікту, в якому він повинен був би брати до уваги грізних супротивників, як на Сході, так і в на Заході	97
12.IV	Посол Франції у Варшаві Л. Ноєл до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. П. Бек презентував Урядові Німеччини Англо-Польську угоду як договір перестрахування, який ніяк не спрямований на оточення Німеччини	98
13.IV	Витяг із заяви Е. Даладьє, Голови Ради, Міністра Національної Оборони і Війни. П. Даладьє у своїй заяві нагадує і підтверджує гарантію, надану Францією Польщі	99
13.IV	Повіренний у справах Франції у Берліні К. де Во Сен-Сір до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. У Берліні деякі люди стверджують, що можливий разгляд мирного врегулювання, інші - що неминуче порушення договорів з Варшавою та з Лондоном	100
15.IV	Посол Франції у Варшаві Л. Ноєл до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. П. фон Мольтке, Посол Німеччини у Польщі, який повинен був повернутися до Варшави 13 квітня, ще не повернувся на свій пост	101
17.IV	Посол Франції у Варшаві Л. Ноєл до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Німецька тактика полягає у тому, щоб спробувати роздратувати поляків завдяки численності та непогамовності фальшивих повідомлень про найдрібніші інциденти	102
24.IV	Повіренний у справах Франції у Берліні К. де Во Сен-Сір до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Хоча п. Ліпскі відновив керівництво своїм посольством у Берліні більше тижня тому, п. фон Мольтке ще не отримав наказ повернутись до Варшави	103
25.IV	Консул Франції у Данцизі Г. де Турнель до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Повідомлення з Данцигу про те, що Рейх відмовиться від ідеї територіальної анексії Вільного Міста, але вимагатиме митного союзу	104
28.IV	Посол Франції у Берліні Р. Кулондр до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. П. Гітлер інформує Рейхстаг про пропозиції, які він зробив до Польщі щодо врегулювання питання Данцигу, і денонсує Німецько-Польський пакт 1934 року	105
29.IV	Посол Франції у Варшаві Л. Ноєл до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Промова Канцлера Гітлера, що денонсує Німецько-Польську угоду 1934 року, не викликала жодних проявів подиву у Польщі, де міністр закордонних справ вивчає німецький меморандум, переданий йому німецьким послом	106
29.IV	Посол Франції у Варшаві Л. Ноєл до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Інциденти, про які п. фон Вайцзеккер повідомив сера Невіла Хендерсона, досить дрібні, і, здається, вони були викликані німцями. Польське населення спокійне, а польський уряд обачний	107
29.IV	Посол Франції у Берліні Р. Кулондр до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Виступ п. Гітлера вигглядає скоріше як оскарження, аніж обвинувальний висновок. Однак слід пам'ятати, що фюрер уникає будь-якої мирної організації в Європі, і тому ми повинні продовжувати свою політику в галузі озброєнь і прагнути до найближчої співпраці з нашими союзниками	108
29.IV	Посол Франції у Варшаві Л. Ноєл до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Німецький меморандум до Польщі - це лише перекладом у дипломатичному стилі виступу п. Гітлера; він настійно закликає варшавський уряд приступити до переговорів, але містить загрозу. Межі можливих поступок завузькі.	109
29.IV	Посол Франції у Варшаві Л. Ноєл до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Польсько-Німецький пакт був заснований на невизначеності: для поляків він протягом десяти років забезпечував стабільність їхніх кордонів та статус-кво у Данцизі, тоді як для німців він не виключав можливості перегляду. Польща тепер знає, що сказати про п. Гітлера.	110
29.IV	Посол Франції у Варшаві Л. Ноєл до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Всупереч заяві п. Гітлера, німецький уряд ніколи не запропонував Польщі продовжити Пакт 1934 року, ані гарантувати незалежність Словаччини.	111
29.IV	Посол Франції у Варшаві Л. Ноєл до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Поставивши питання щодо Данцигу на перший план, п. Гітлер очікує, що це питання виявиться замалим для Франції та Великобританії, щоб відстоювати норовистість поляків. Але насправді поставлена проблема є нескінченно важливішою; це питання про те, яке ставлення Польща прийме під час загального конфлікту	112
30.IV	Посол Франції у Берліні Р. Кулондр до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Реакція французької преси після промови п. Гітлера зірвала розрахунки Уряду Німеччини, який сподівався внести розбрат поміж нами. Насправді, німці не помиляються, коли стверджують, що Данціг сам по собі є лише другорядним питанням: саме кабала чи незалежність Європи поставлені на карту.	113
30.IV	Посол Франції у Варшаві Л. Ноєл до Міністра Закордонних Справ Ж. Бонне. Німецький уряд тричі запропонував Варшаві співпрацювати проти СРСР	114